Будівництво або капітальний ремонт будь-якого житлового чи комерційного об’єкта неможливо уявити без облаштування ефективної системи водовідведення. Від того, наскільки якісно змонтована каналізація, залежить комфорт перебування в приміщенні, загальна санітарна безпека, відсутність неприємних запахів та ризиків підтоплення. Головним елементом цієї інженерної мережі є безпосередньо самі труби. Сучасний ринок будівельних матеріалів пропонує безліч варіантів, тому перед початком робіт варто детально розібратися в їхніх різновидах, матеріалах та технічних характеристиках.
Внутрішня та зовнішня каналізація: головні відмінності
Системи водовідведення поділяються на дві великі категорії: внутрішні та зовнішні. Кожна з них функціонує в абсолютно різних умовах, тому й вимоги до виробів суттєво відрізняються, що візуально маркується відповідним кольором.
- Внутрішня каналізація. Прокладається виключно всередині будівлі. Труби для цих цілей зазвичай мають сірий або білий колір. Вони розраховані на транспортування стоків кімнатної температури або короткочасний вплив гарячої води (наприклад, зливи від пральної чи посудомийної машини). Такі вироби не піддаються значним зовнішнім механічним навантаженням.
- Зовнішня каналізація. Монтується в ґрунті поза межами приміщення. Труби для зовнішніх робіт традиційно фарбують у рудий (помаранчевий) колір. Вони мають підвищену кільцеву жорсткість, щоб витримувати тиск землі, відрізняються більшою товщиною стінок та стійкістю до промерзання і перепадів температур.
Матеріали виготовлення: що пропонує сучасний ринок?
Сьогодні на зміну застарілим і важким матеріалам прийшли сучасні полімери, які відрізняються легкістю, простотою монтажу та довговічністю. Залежно від базової сировини, експлуатаційні характеристики можуть відрізнятися:
- Поліпропілен (ПП). Один із найпопулярніших матеріалів для внутрішніх мереж. Поліпропілен чудово витримує високі температури (короткочасно до +95°C), є хімічно нейтральним та має ідеально гладку внутрішню поверхню, що запобігає утворенню засмічень. Відповідно до будівельних норм, правильно підібрана труба каналізаційна з поліпропілену здатна надійно функціонувати понад 50 років без втрати своїх властивостей.
- Полівінілхлорид (ПВХ). Найчастіше використовується для облаштування зовнішніх магістралей. ПВХ-труби дуже міцні, мають високий клас жорсткості (SN4, SN8) і не бояться агресивних хімічних речовин, що знаходяться в ґрунті. Проте вони гірше переносять високі температури (починають деформуватися при температурі вище +60°C), тому для внутрішньої розводки під гарячу воду їх застосовують рідше.
- Чавун. Класичний матеріал, який сьогодні використовується рідко через велику вагу, складність монтажу та високу вартість. Його головна перевага — відмінна шумоізоляція та здатність витримувати колосальні навантаження, тому його іноді застосовують на промислових об’єктах або під автомагістралями.
Як визначитися з розміром та діаметром?
Для стабільної та безшумної роботи системи важливо правильно розрахувати пропускну здатність. Діаметр труби залежить від типу сантехнічного приладу та об’єму води, який він зливає:
- 32-40 мм — підходить для відведення води від умивальників, біде та невеликих раковин.
- 50 мм — стандартний розмір для кухонних мийок, душових кабін та ванн.
- 110 мм — обов’язковий розмір для підключення унітазів, оскільки тут потрібна максимальна пропускна здатність для твердих відходів. Також цей діаметр використовується для центральних стояків усередині будинку.
- 160 мм і більше — застосовується для зовнішньої каналізації, яка об’єднує стоки з усього багатоквартирного чи приватного будинку та відводить їх до септика або центральної міської магістралі.
Базові правила монтажу від фахівців
Навіть найякісніші матеріали не гарантують відсутності проблем, якщо під час їх укладання було допущено критичні помилки. Експерти з сантехнічних робіт радять дотримуватися кількох важливих правил:
- Дотримання ухилу. Вода в побутовій безнапірній каналізації рухається самопливом. Оптимальний ухил для труб діаметром 50 мм становить 3 см на 1 погонний метр, а для діаметра 110 мм — 2 см на метр. Занадто великий ухил призведе до того, що вода стікатиме занадто швидко, залишаючи тверді частки на стінках, а занадто малий — до застою стоків.
- Мінімізація прямих кутів. Замість одного фітинга (коліна) на 90 градусів завжди краще використовувати два по 45 або три по 30 градусів. Це зробить поворот магістралі більш плавним, знизить рівень шуму під час зливу та мінімізує ризик утворення заторів.
- Герметичність з’єднань. Всі розтруби обов’язково повинні комплектуватися якісними ущільнювальними гумовими кільцями. Для полегшення стикування деталей та запобігання пошкодженню або зміщенню гумок слід застосовувати спеціальне силіконове мастило (у жодному разі не машинне масло чи мило, які руйнують гуму).
Висновок
Облаштування каналізації — це фундаментальний етап будівництва, який не пробачає економії на якості матеріалів чи нехтування будівельними нормами. Ретельний аналіз умов експлуатації, правильний вибір матеріалу, діаметра та неухильне дотримання правил монтажу дозволять створити надійну систему водовідведення, яка працюватиме безперебійно та не потребуватиме ремонту впродовж багатьох десятиліть.
